Організація всеобучу батьків

ТЕМА: " Комп'ютер: ЗА і ПРОТИ"

У наш час стрімко розвивається техніка, з'являються нові інформаційні технології. Все більше комп'ютерів з'являється вдома, мобільні телефони за своїми можливостями наближаються до комп'ютерів. Звичайно, комп'ютери значно полегшують наше життя - у цьому їхній бесперечний "Плюс". Про переваги комп'ютера знають навіть малюки.

Але поряд із тим, комп'ютер у кімнаті суттєво змінює якість внутрішнього середовища, а саме:

а) підвищує температуру кімнати;

б) підвищується шум;

в) змінюється природне співвідношення важких та легких аеронів, що може призвести до появи головного болю, сонливості, апатії, предчасної стомлюваності тощо;

г) відеомонітор є джерелом випромінювання електромагнітного поля різної частоти.

Люди , які часто працюють чи грають за комп'ютером, помічають, що вних болить спина від сидіння у статичній позі, шкідливо діє випромінювання.

Разом з комп'ютеризацією з'явилисч також негативні наслідки цього процесу - це "комп'ютерна залежність". Психологи класифікують цю шкідливу звичку яу різновид емоційної "наркоманії", спиричиненої технічними засобами. Головний зміст комп'ютерної залежності в тому, що комп'ютер починає керувати людиною.

ПЕРШІ ОЗНАКИ КОМП₴ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ДИТИНИ:

* просиджування за комп'ютером більшу частину свого вільного часу;

* приймання їжі під час комп'ютерної гри;

* асоціювання себе з героями комп'ютерних ігор;

* відсутність інших захоплень, крім комп'ютерних ігор;

* віддавання переваги комп'ютерним іграм, а не спілкуванню;

* загальний час, проведений за грою, перевищує прогулянки, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплювань;

* дитина не уявляє чим себе зайняти, коли комп'ютер зламався;

* конфлікт з батьками у відповідь на забороу проводити час за ком'ютером.

ЩО МОЖЕ ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ПОЯВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ:

* яскраве, насичене, цікаве життя;

* можливість відчувати азарт і ризик;

* можливість виражати агресію прийнятим способом;

* можливість грати і реалізовувати свою цікавість;

* можливість повноцінно спілкуватись з батьками і однолітками.

Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп'ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв гри, 30 хв заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5 Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов'язково скажіть про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

8. Не використовуйте комп'ютер, як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

9. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини ( розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

Рецепт від будь-якої деструктивної залежності - повноцінне і гармонійне спілкування всіх членів сім'ї, їхня взаємна любов.

ЗАПОБІГТИ, ВИЯВИТИ, ДОПОМОГТИ

Дошкільне дитинство

Дошкілля - це період від 3 до 6 років. Чи не найважливішою в цей час для дитини стає потреба у зовнішніх враженнях та спілкуванні як способи їх отримання і висловлення. Адже саме вони допомагають малюкові поступово набувати соціального досвіду і розвивають його пізнавальні здібності.

ЧИ ПОВИННА ДИТИНА В 3 РОКИ ПРАВИЛЬНО ВИМОВЛЯТИ ВСІ ЗВУКИ?

Трирічна дитина ще не повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, але має чути правильну вимову від дорослих, щоб мати уявлення про орфоепічні норми та правила вживання різних граматичних форм слів.

ЧИ МОЖЕ ДИТИНА САМА ВИГОВОРИТИСЯ?

Так справді буває, але не часто. Якщо дитина не вимовляє лише один звук, а їй вже виповнилося чотири роки, обов'язково потрібна логопедична консультація.

КОЛИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА, ЯКЩО У ДИТИНИ ПОРУШЕНА ЗВУКОВИМОВА.

Якщо у 4 роки дитина неправильно вимовляє зауки рідної мови, вже слід звернутися до вчителя-логопеда. Пам'ятайте: невиправлені вади звуковимови можуть не лише негативно вплинути на оволодіння читанням та письмом, а й залишитися у дитини на все життя.

ЯКИМ МАЄ БУТИ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ ПЕРЕД ШКОЛОЮ?

Показники мовленевої готовності дитини до школи

* Правильна звуковимова.

* Повністю сформована складова структура, у т.ч. багатоскладових слів.

* Вміння виконувати звуковий аналіз слів.

* Багатий лексичний запас, насичений словами різних частин мови.

* Сформована граматична будова ( Дотримання правил узгодження слів у роді, числі, відмінку тощо).

* Використання складних синтаксичних конструкцій на позначення часових, просторових, причиннонаслідкових відношень.

ЧИ ПОТРІБНО ПІДРІЗАТИ ПІД'ЯЗИКОВУ ВУЗДЕЧКУ, ЯКЩО ДИТИНА НЕ ВИМОВЛЯЄ ЗВУК ( р)?

Скоріш за все, ні. Визначити довжину вуздечки можна самостійно. Попросіть дитину відкрити рот і підняти язичок вгору, за верхні зуби. Якщо дитина легко це робить, проблема відсутнього звука не у вкороченні під'язиковій зв'язці, а, можливо, у недостатній рухливості м'язі язика чи силі видихуваного повітряного струменя. Якщо ж дитина не в змозі підняти язик вгору ( він наче приклеєний у неї донизу), це свідчить про те, що необхідне оперативне втручання ортодонта. Буває й так, що дитині важко підняти язик; вона робить це з певним напруженням. У такому втпадку підрізання не потрібне, але необхідне виконання нею спеціальних вправ для розтягування під'язикової зв'язки, які покаже вчитель-логопед ( наприклад, клацати язичком, як конячка).

СТАРША ГРУПА

Тема: " Вольова готовність дитини до школи"

Одна з найважливіших властивостей людини - здатність керувати собою і своїми психічними процесами, але вона не дарована їй від народження, а складається поступове в дошкільному віці. Найпростіша форма свідомої регуляції поведінки - виконання дій за попередьо сприйнятими словесними вказівками. При цьому дитина має уявити сої подальші дії, передбачити результат, тобто зосередитися на виконанні завдання, що вимагає від неї сформованості довільних дій. Учені зазначають, що одним з якісних новоутворень старших дошкільнят є сформована довільність психічних процесів: за період від 5-7 років довільно керованими стають не лишн дії, а й вчинки та поведінка загалом. Завдяки цьому, у дітей формується вольова готовність до нової навчальної діяльності.

Показники належного вольового розвитку випускника дошкільного закладу: довільність, зумисність як ознака дій психічних процесів, підпорядкованість мотивів поведінки та вміння докладати зусиль для досягнення мети.

Ставши школярами, діти здебільшого хочуть добре вчитися, виконувати вимоги вчителя. Натомість не в усіх є для цього належні передумови, тож не всі діти вміють правильно й швидко долати навіть незначні труднощі. Перед усім це стосується неорганізованих дітей, яким бракує витримки та інших вольових якостей.

Вольова ж готовність дошкільнятьпроявляється у здатності спрямовувати свою психічну активність та керувати собою відповідно до вимог конкретного задання й діяльності загалом, до правил поведінки, моральних норм, доступних вікові дитини.

Воля дитини формується і проявляється у різних видах діяльності та спілкування з людьми, які її оточують. Це відбувається в міру того, як дитина, захоплена важливими для себе цілями, намагається реалізувати їх, докладаючи зусиль. Так, поступово набирають сили такі вольові якості, як самостійність, наполегливість, організованість, ініціативність, відповідальність, сміливість, витримка.

МОЛОДША ГРУПА

Тема:"Без примусу і покарань!"

Питання покарання здавна дискусійне в педагогіці. Одні вважають, що будь-яке покарання принижує гідність дитини і тому неприпустиме. Інші, навпаки, вбачають в ньому засіб підготовки до життя, в якому діє невідворотний закон: кожна наша дія має свої наслідки. Правильна - позитивні, неправильна - негативні.

Базова програма, яку нині вивчаємо, сиавит завдання розкувати дитину, дати їй більше волі для діяльності і розвитку. Колективу працівників содочку це дуже імпонує. Вважаємо, давно треба змінити заорганізований підхід, меньше вимагати, меньше навязувати, більше бачити в дитині особистість з її власними потребами. Та одне делікатне питання цікавить найбільше: як ставитись до покарання дитини?

Покараня - такий інструмент без якого в вихованні не обійтись. Різні бувають сімї, а в них - діти. Іноді у розумних, інтелігентних батьків діти абсолютно некеровані, як ми їх назиаємо" важкі". Не допомагають тут ні проникливі бесіди, ні прогулянки, ні походи тощо. Діти верховодять у сімях, де ні в якому разі не хочуть принизити гідності малого,образити чи засмутити його відмовою або ж різким словом. Де вже там говорити про покарання. Але така позиція дуже хибна! У родині, де батьки не мають авторитету, дитина росте, без керма та вітрил. Але ж треба вчити її жити серед людей. Це твльки в сімї вона - цар і бог, а інші оцінюють її так , як вона заслуговує. Що з цього виходить, ми прекрасно розуміємо. Ми відповідальні за своїх вихованців перед людьми, перед батьками. І багато чого маємо їх навчити. Як тут обійтись без примусу! Адже не можна людині робити весь час тільки те, що їй хочеться. Має бути порядок, мають бути правила, які виконуються беззаперечно.

с. Зоряне. Зорянський ДНЗ «Зернятко»

Організація всеобучу батьків